В Галузевому архіві СБУ зберігається кримінальна справа 1937 року №37679-ФП та інші за звинуваченням керівників вищого господарського апарата УРСР у приналежності до антирадянської української націоналістичної організації.
За матеріалами кремлівських слідчих на протязі 1930-1937 років на Україні діяла – Українська націоналістична організація під керівництвом – Голови Ради народних комісарів УРСР –Любченко Панаса Петровича. До Української націоналістичної організації за сфабрикованими даними кримінальних справ входили: заступник голови Верховного суду УРСР – Войцехівський; секретар президії ЦК УРСР – Зиненко, його заступник Кузоятов; нарком радгоспів УРСР – Крих; нарком комунхозу - Голубятников ; наркомзем УРСР – Моисеенко; заступник голови Госплана УРСР – Качинський ; директор Госбанка – Певзнер; заступник наркомфина УРСР – Кочергин; заступник наркомпищепрома УРСР - Лісовик; наркомсобеса УРСР – Кудрин; голова Київського облисполкома – Василенко; голова Вінницького облисполкома – Трилінський ; голова Чернігівського облисполкома – Зегер; секретар Чернігівського обкому КП(б)У – Маркитан; голова правління Всеукраїнської коопспілки – Гаврилов; директор сахартреста – Синяков та інші
Московська влада вироками Верховного суду СРСР піддала репресіям всіх вищевказаних патріотів українського народу, за те, що в буремні 30-роки ці люди мали великі сумніви щодо правильності генеральної лінії кремлівського комуністичного режиму відносно українського села та щодо перебільшених планів Сталіна у хлібозаготівлі на Україні.
Цитата із протоколу допита реабілітованого наркома М.Д.Голубятникова 1937р: « Я рахував , що плани хлібозаготівлі являються перебільшеними , і що їх виконання ускладнить положення на селі і безпосередньо призведе до продовольчих ускладнень і недовольства селян. Рахуючи, що сумніви у вірності генеральної лінії партії маються не тільки у мене, я став шукати навколо себе людей із схожими поглядами і їх підтримку. На цю тему я балакав з Маркитаном (секретар Чернігівського обкому) і в розмовах ми виявилися однодумцями в питанні оцінки положення на селі, незгодою з політикою партії і необхідністю боротьби за зміну цієї політики»
У 1937 році наркома було засуджено до вищої міри покарання та страчено.
22.09.1956р. Верховний суд СРСР реабілітував М.Д.Голубятникова за відсутністью в його діях складу злочину.
http://www.knowbysight.info/GGG/06596.asp